Стою на кухне, насыпаю кофе в чашку. Вдруг раздается грохот - звук такой, будто сервиз на пол уронили. (Должна сказать, после недавнего взрыва газа в соседнем доме мы с мамой на громкие звуки очень нервно реагируем). Вокруг - на столах, на полу - стеклянные осколки. Сначала подумала, что люстра упала. Гляжу - висит. Оказалось, взорвалась тарелка, стоящая в мойке. Тарелка глубокая, из прозрачного стекла, с напечатанным рисунком, таких валом в любом посудном магазине. Несколько лет назад друзья на день рождения подарили мини-сервиз - глубокую и мелкую тарелки и чашку. Они служили мне верой и правдой каждый день. И вот сегодня мисочка взорвалась. На нее ничего не падало, она тоже не падала - просто разлетелась во все стороны на крохотные осколки. 
Наведя порядок, я бросилась к Интернету. Оказалось, таких случаев много. Кое-кто списывал на барабашку. Но нашлись эксперты, объяснившие, что дело в нарушении технологии обжига посуды, из-за которой внутри стекла возникает напряжение, которое со временем переходит в критическое, и посуда взрывается. Впрочем, не только посуда: впечатлили рассказы о взорвавшемся стеклянном столе и дорогой мойке из закаленного стекла. У некоторых счастливцев салатницы взрывались прямо в центре праздничного стола - гости оказывались не только в осколках, но и в салате. Самой живописной оказалась история про разлетевшуюся трехлитровую банку вишневого компота, который ровным слоем покрыл стены и потолок маленькой кухоньки. Так что нам с мамой еще повезло наш новый ремонт не пострадал, да и мы сами, хотя находились в метре от злосчастной тарелки: основная часть осколков осталась в мойке. 
На оставшуюся тарелку и чашку я теперь кошусь с опаской и подумываю о покупке железных мисок.
Кстати, на ютубе передачу нашла про опасную посуду ("Среда обитания", выпуск 38). Там не только про взрывающиеся тарелки, но и еще много СТРАШНО интересной информации.

Paper Club Ирины Лакото приглашает принять участие в творческом марафоне 'Фотографируй и действуй, с пользой для себя и своей жизни'. Марафон пройдет 1-21 апреля. Вход свободный. Среди финалистов будет разыгран ПРИЗ!!!. Регистрация на марафон здесь: http://www.paper-club.ru/blog/...

Попробуем еще раз? 

http://valimizofisa.ru/besplatnyj-internet-trening-kak-nachat-rabotat-na-sebya/

Еду в маршрутке. Дорога скользкая, обледеневшая. Водила резво трогает с места, достает мобилу, набирает номер и начинает кому-то рассказывать, что в Николаеве опять маршрутка въехала фуру. На другом конце провода, видимо, тоже водитель, так как плохо слышит и переспрашивает по три раза. Я гляжу на "своего" водилу, как он одной рукой рулит по льду, и вопрос, как маршрутки попадают в аварии, отпадает сам собой.
***
Маршрутка, в которой мало езжу, порадовала свежими надписями: "Водитель на Мазай, зайцев не возит", "Остановка где-нибудь здесь будет где-нибудь там" и самая душераздирающая: "Водителя руками не трогать!".
***
Знакомая коллеги рассказала, как под ней в маршрутке провалился пол. К счастью, машина в это время стояла на остановке. Удивило поведение водителя: даже не зашел в салон и не поинтересовался, что там у него случилось.

Пропоную зробити на телебаченні нове шоу — "Працюють всі!" Депутатів відправити на лани та ферми, зірок шоубізу — у шахти, чиновникам надати можливість попрацювати сантехніками, двірниками, електриками. Нараховувати трудодні, а той, хто найбільше зробить, отримає місячну зарплату конкурентів. Якраз, думаю, мільйончик і вийде...

Скоро новолуние - время строить планы.

http://www.7money.ru/lunnye-cikly-gizn.html

Осень

Олександр Данилюк,
громадянин

Янукович влаштував танго на граблях, щедро розсипаних його попередниками.
Як казав доктор Томас Стокман: "Вода отруєна". І до бісу соціологію.
Не дивлячись на необхідність говорити очивидно непопулярні речі та йти проти загального тренду та ейфорії, мушу зазначити наступне.
В країні, де, тільки за минулий тиждень, Фірташ з Коломойським нагріли державу на 3 млрд. грн. а сина "регіонала" Демішкана, який втопив свого боржника в Київському морі, засудили до умовного ув'язнення, є більш важливі підстави для протестів, ніж "поверніть мені можливість качати піратське відео". За продовження урядування Януковича є серйозна загроза виживанню українського народу, а відтак всі ці протести можна охарактеризувати однією фразою:" Мешканці концтабору "Україна" провели семигодинне пікетування газових камер з вимогою повернути в бараки смертників телевізори".
Враховуючи те, що вчора під загальний лемент Янукович підписав таки програму приватизації - через три роки у громадян України не залишиться у власності нічого. Програма передбачає приватизацію не лише стратегічних об'єктів та ВПК, але й об'єктів культурної спадщини. Після цього піратське відео повернеться - цей найдешевший спосіб розважити кріпосних ніхто не буде забирати.
Проте відволікаючи громадян від остаточного пограбунку - Янукович зробив величезну помилку. Як і Горбачов, який в свій час ввів у СРСР "сухий закон", Віктор Федорович вирвав людей з комфортного середовища, з віртуального світу, в який вони щовечора тікали від тяжкої реальності.
Цим він підписав собі вирок. Мільйони українців не пробачать йому ломок та похмілля.

источник: http://blogs.korrespondent.net/celebrities/blog/acba/a56377

Остап Сливинський
Український письменник

Про ех.ua і конотопську АРХІВідьму

Моя знайома недавно повернулася з однієї північноафриканської країни і розповідала, як місцеві громади вирішують там свої господарські проблеми. Дуже, сказати б, просто вирішують. Треба дорогу полагодити до села – домовляються між собою, хто що робить, набирають матеріалів і – вперед. "А звідки матеріали беруть?" – питаю я. "Та так, вода є, пісок з кар'єру". "А кар'єр чий?" – "Невідомо, мабуть, державний". – "Нічого, що це крадіжка?" – "А що їм лишається? Ще сто років чекати, поки держава полагодить?".

Так-от, в умовах, коли держава вміє (і то – коли захоче) лише "наглядати й карати", звичайний піратський файлообмінник стає формою культурної самоорганізації. На жодному іншому інтернет-ресурсі не було такої кількості зісканованих рідкісних українських видань і практично ніде не доступної української кінодокументалістики 60-80-х років. Держава, жодна її установа, досі не зробила того, що зробили анонімні користувачі. І не зробить ще, швидше за все, багато років. Поки всі ці матеріали поступово не згниють в архівах і сховищах, так і не потрапивши в публічний доступ (вся необхідна народові "публічна інформація", за яку так вболіває голова президентської прес-служби, мабуть, має обмежуватися поляглим у нерівній боротьбі сайтом ВФЯ). Такою є державна політика, і все тут.

А щоб чогось непотрібного не вціліло і в архівах, можна і їх почистити. Для цього в Держархіві є потрібна людина, якій що арматури в Конотопі гнути, що архівами керувати – все одно, головне, щоб не зійти з лінії партії. І яка, ніби совєтська класна керівничка, на прес-конференції вказує історикам, чим їм слід цікавитися, а чим ні.

Тому – друзі-протестувальники! Замість скрипіти дисками, валити сайти і воювати з іншими вітряками, давайте будемо рятувати те, що лишилося – фільми, книжки, документи. Сканувати і викладати їх хоч десь, головне, щоб сервери були подалі від ручок доблесного українського МВС. Бо привід арештувати і вилучити завжди знайдеться.

________________
оригинал: http://blogs.pravda.com.ua/authors/slyv/4f29a42388578/

Хорошее кино